Шведсько-норвезька унія проіснувала до 1905 року, коли Норвегія оголосила про вихід з союзу і проголосила свою незалежність. 1814 знаменує собою закінчення шведсько-датських територіальних суперечок, відмова Швеції від претензій на північно-німецькі землі і, як результат, перехід країни до політики нейтралітету і неучасті у військових кампаніях.